#Невимушені

Заради оповідання Іри Цілик можна було видати цілу книжку.

Цікаво читати її з 2023, в якому війна виглядає зовсім інакше, в якому Чех знову на війні, в якому так багато про від‘їзд і так мало про повернення.

Голос Катерини Бабкіної ніби вступає дуетом із «Хто ти такий?» Чеха і протягує лінію героя далі у молодість.

Мирослав Лаюк нагадує нам, що телевізор все ще приносить відомість, але так само швидко про таких героїв забувають.

Оповідання Марка Лівіна звучить голосом Сафрана Фоера, який хочеться чути, проте не ясно навіщо у такому варіанті.

Щемке і точне оповідання Іри Цілик про канікули свіжодорослих із дорослими підтекстами у стосунках. Кожен звук і запах проступає зі сторінок. Живі герої, відсутність зайвих роз‘яснень подій читачу, змінний ритм оповіді, неочікувані зміни — все чого може хотітись від оповідання.

І навпаки, Чех заколисує рівномірним меланхолійним ритмом майже без відчутних сплесків. Таке відчуття, що Артем просто переказує події і роздуми, а враження ми маємо самі собі забезпечити.

— Андрій Пясецький ★★★★4, прочитано у 2023