Палаюче око літа (Жнива мрій)

Проминувши буремний шал весни і виборсавшись із сірих обіймів міжсезоння, ми знову повертаємося до героїв «Осіннього заціпеніння (Стрічання мертвих)», а точніше, до тієї частини їхньої біографії, яку творці літературних доль зазвичай воліють замовчувати, бо кому цікаво, що трапилося з героями після того, як письменники їх використали, написавши про них оповідь? Бо зазвичай далі починається проза дорослого життя – нудна й нікому не цікава, така, яка може пригасити навіть найяскравіші вогники дитячих мрій. Та сама проза дорослого життя, про яку в дитинстві зневажливо кажуть «я таким ніколи не бу

Опис з сайту Видавництво Жупанського