Захоплений власним вишуканим портретом, Доріан Ґрей ладен укласти фаустівську угоду, аби довіку лишатися молодим і красивим. Парубка дедалі дужче ваблять принади розбещеного подвійного життя, де він може потурати своїм бажанням, залишаючись джентльменом в очах святенницького суспільства. Бо ж усі наслідки морального занепаду відображаються лишень на картині.

«Портрет Доріана Ґрея» — декаданський роман про таємне життя і темний бік вікторіанського суспільства, представник якого стикається віч-на-віч із реальністю своєї душі, марнославної та аморальної. Цю книгу про гедоністичне життя, його гріховність і наслідки Оскар Вайлд написав лишень за три тижні, та згодом вона стала одним із доказів проти письменника на суді за непристойність, що він детально викладає в листі до Альфреда Дуґласа «De Profundis».

Опис з сайту Ще одну сторінку

Що кажуть про книжку

Тут обійдуся без пошуку: рецепція класики добре відома.

Перші рецензенти 1890 року зустріли роман як аморальний, і пізніше ця книжка фігурувала на процесах Вайлда. Сьогодні її вважають класикою естетизму та декадансу. Читачі зазвичай виділяють афористичні діалоги, насамперед репліки лорда Генрі, і саму ідею портрета, що старіє замість героя. Роман сприймають як притчу про красу, марнославство й мораль з елементами готики. Найчастіше його читають у школі та студентські роки, а багато хто згодом до нього повертається. Іноді читачі зауважують, що середні розділи з описами розкоші розлогі.

Claude, за відгуками в інтернеті · 23 жовтня