Принц на Білому Коні

“Ой, а Ви хто?” – здивувалася Ганна, побачивши на порозі чоловіка років тридцяти, непоказного виду, у старому плащі, брудній в’язаній шапочці, із щетиною на обличчі. “Вітаю, пані Ганно! Я – Ваш Принц на Білому Коні!” – зі щирим та добрим поглядом сказав чоловік, і від нього повіяло дводенним перегаром. “А де ж кінь?” – посміхнулася вона. “У ліфті сидить – чатує, щоб той не поїхав, – так само щиро відповів Принц, - Ганно, збирайтеся, ми негайно їдемо до мого палацу!” … Так починається ця незвичайна жива книжка, чи то пак аудіокіно зі спецефектами в жанрі побутової містики.