Chytai

У читачів

Психоделічний тріп плюс автоподорож пустелею. Якщо чесно, я очікував гіршого ;)

— Макс І ★★★★4, прочитано у 2026, як «Fear and loathing in Las Vegas»

Відгуки в інтернеті

Книжку здебільшого читають як класику «гонзо-журналістики» та контркультури. Найбільше хвалять голос Томпсона, його невгамовну описову манеру, а також гумор і влучні образні порівняння. Багато хто сприймає її як точний знімок епохи, як прощання з шістдесятими. Читачі часто зізнаються, що текст водночас шокує й не відпускає: його порівнюють із видовищем дивної автокатастрофи, від якого неможливо відвести погляд. Відзначають і те, що тут автор уперше сам стає сюжетом.

Думки розходяться передусім щодо форми. Сюжету як такого майже немає, оповідь хаотична. Одних це не бентежить, інші визнають, що з часом їм стало нудно. Дехто вважає, що текст тримає увагу радше як журнальна колонка, ніж як велика проза.

Claude, за відгуками в інтернеті · 23 жовтня

Про книжку

"Час від часу енергія цілого покоління вибухає одним потужним зосередженим спалахом з причин, які свого часу ніхто насправді не розуміє — і які, якщо озирнутися назад, так і не пояснюють, що ж насправді відбулося", — говорить герой роману Гантера С. Томпсона (1937-2005) "Страх і відраза в Лас-Вегасі" (1972). Ця енергія викликає ейфорію, однак коли вона згасає, то залишає по собі лише сумні, випалені спалахом ландшафти, із якими доводиться якось давати собі раду. Рауль Дьюк, знаменитий ґонзо-журналіст та, за його власними словами, "одна з потвор, які втекли від Покоління Кохання", мчить на шикарному червоному кабріолеті разом зі своїм адвокатом-самоанцем пустелею до Лас-Вегаса, переслідуючи те, що видається йому Американською Мрією, однак відкриває для себе лише її темну, бридку сторону.

Опис: vivat.com.ua